Булінг як вид насильства
Цькування, булінг (англ. bully — залякувати, цькувати, задирати) — прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, цькування та погрози, моральне приниження.
Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, прагнуть принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами.
Найпоширенішими формами булінґу є:
1.Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, побиття або нанесення тілесних ушкоджень тощо.
2.Психологічний булінг – принизливі погляди, прізвиська, жарти, жести, образливі рухи тіла, міміки, поширення образливих чуток, бойкотування, ігнорування, погрози, підглядування, переслідування, залякування, плювання на інших, шантаж тощо.
3.Кібербулінг – пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень, знімання в переодягальнях і викладання відео в мережу Інтернет чи поширення серед дітей, цькування чи переслідування через соціальні мережі тощо.
4.Економічний булінг – крадіжки, пошкодження, ховання чи знищення одягу чи інших особистих речей, вимагання грошей тощо.
До причин, які призводять до формування булінгу належать: людська нерівність, нетолерантність суспільства (у тому числі й суспільні стереотипи), сімейне виховання (насилля в родині, авторитарний стиль виховання, гіперопіка над дитиною, відсутність комунікації «батьки-діти»), формування ієрархії в дитячому колективі, ставлення до насилля у самому суспільстві.
Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними».
Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості
зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність.
Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:
• фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;
• особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;
• особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;
• недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими, ніж з однолітками;
• відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
• деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);
• знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;
• високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;
• слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).
Наслідки насилля
Жертви булінґу переживають важкі емоції - почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:
- неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
- негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;
- неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
- девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.
Як реагувати батькам, якщо їхня дитина зазнала булінгу
Якщо дитина все-таки підтвердила в розмові з батьками, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:
- 1.Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй). - 2.Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
- 3.Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
- 4.Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
- 5.Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).
Відповідальність за прояви булінгу
У Верховній Раді зареєстрували законопроект, що доповнить Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4, яка передбачає адміністративну відповідальність за булінг у навчальних закладах.
Булінг, тобто моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі, чи будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати людину своїм інтересам, спричинить за собою накладення штрафу в розмірі від 340 до 850 гривень.
Штраф на дитину може накладатися після досягнення нею 16-річного віку. Якщо школяреві до 16 років, матеріальну відповідальність за нього понесуть батьки.
Повторні прояви булінгу протягом року після покарання спричинять за собою накладення штрафу від 1700 до 3400 гривень.
Ігнорування або приховування проявів булінгу педагогами чи керівниками навчальних закладів призведе до штрафу від 850 до 1700 гривень.
Розірвати це коло може лише дорослий!
ЯК ВПОРАТИСЯ З СИТУАЦІЄЮ САМОСТІЙНО
(ПОРАДИ УЧНЕВІ)
•Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
•Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
•Стримуйте гнів і злість. Адже це - саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
•Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Чим агресивніше ви реагуєте, тим більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.
•Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.
• Зберігай спокій.
• Розкажи дорослому, якому ти довіряєш, про те, що трапилося, або повідом дорослим про це анонімно.
• Поговори про це зі своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що ти самотній.
•Зателефонуй на «гарячу лінію»
В ситуації булінгу можна звернутися:
Дитяча лінія - 116111 або 0800500225 (з 12.00 до 16.00);
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу - 116000;
Гаряча лінія з питань запобігання насильству - 116123 або 0800500335;
Уповноважений Верховної Ради з прав людини - 0800501720;
Уповноважений Президента України з прав дитини - 0442557675;
Центр надання безоплатної правової допомоги - 0800213103;
Національна поліція України - 102.
На «гарячій лінії» можна отримати інформаційні, психологічні та правові консультації щодо протидії жорстокому поводженню з дітьми, експлуатації дітей і захисту їх прав та інтересів.
Згідно із Законом України «Про охорону дитинства», особи, що його порушили, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.У залежності від важкості та виду правопорушень, дітям загрожує адміністративна або кримінальна відповідальність.
При цьому кримінальну відповідальність за вчинення злочину несе неповнолітній, а не його батьки.16 років– це загальний вік, з якого настає кримінальна відповідальність, з 14 років– відповідальність за умисне тяжке і середньої тяжкості тілесне ушкодження, крадіжку,розбій та хуліганство.За завдані тяжкі тілесні ушкодження неповнолітній злочинець може навіть потрапити за грати.За погрози розправою іншій дитині неповнолітнього теж можуть притягнути до кримінальної відповідальності.
Якщо підлітки здійснюють свої неправомірні дії через мережу Інтернет – це розцінюється як КІБЕРБУЛІНГ. Виявляється, і на веб-сайтах від Закону України сховатися неможливо, адже навіть за поширення чуток або за погрози іншим дітям в інтернеті відповідальність несе власник того комп’ютера,з якого було поширено неправдиву інформацію або залякування.